Хто винайшов шкарпетки?
Ця деталь гардероба є у кожного, кому не пощастило жити на якому-небудь райському острові. Тим цікавіше дізнатися історію шкарпеток.
Адже ми так до них звикли, що здається, що вони були завжди, або принаймні відразу з виникненням взуття. А може, й раніше? Адже хтось колись вигадав шкарпетки…
Історія шкарпеток
Якщо вважати шкарпетками, обгортання шкур тварин навколо ніг, то можна сказати, що шкарпетки з’явилися ще в кам’яному столітті. Але це явно не так, адже шкіри швидше були первісним взуттям. А ось те, що носиться разом із взуттям, з’явилося набагато пізніше.
Коли з’явилися шкарпетки
У Стародавній Греції носили сандалії, але не обов’язково на босу ногу. З різних письмових джерел відомо, що під сандалії могли надягатися шкарпетки зі сваляної вовни. Чи то грецькі валянки, чи то вже шкарпетки.
Звичайно, ми представляємо греків в першу чергу за скульптурами богів і героїв, найчастіше оголених або злегка прикритих одягом, але це не означає, що люди тих часів були непрактичними в побуті.
Ще практичнішими були римляни.
Цілком точно, шкарпетки в стародавньому Римі були. Якщо ви звикли думати, що римляни весь час носили сандалі на босу ногу, то ви помиляєтесь. У нормальному для себе темпі римський легіон міг пройти 25 кілометрів на день, прискореним маршем, 30-35. І все це у сандалях (точніше калігах) на босу ногу?
Легіон (реконструктори) на марші
“Закрите” взуття називалося каліга, так ось під нього могли намотуватися онучі або надягати удони. І це були справжні давньоримські шкарпетки. Звичайна вовняна шкарпетка, щоправда, великий палець в’язався окремо, щоб носити і під сандалії теж.
Легіонери у шкарпетках
Навіть у Єгипті археологи знаходили древні шкарпетки, щоправда датуються не часом пірамід, а трохи пізніше, коли Єгипет був римською провінцією. Можливо, самі єгиптяни носки і не носили, а те, що знаходили сучасні археологи, належало грекам чи римлянам.
Середньовіччя
У середні віки шкарпетки… зникають. Їм на заміну приходять панчохи. Якщо кістяк римської армії складався з піхоти, то в епоху лицарства основною ударною силою стала кіннота. А вершнику шкарпетки не потрібні, йому потрібні панчохи.
Справа в тому, що нашестя кочівників зі сходу в ранньому середньовіччі принесло в Європу такі винаходи як: стремена, сідло з високою лукою і панчохи, які оберігали ноги від натирання. Вони називалися шосе.
За іншою версією, панчохи потрапили до Європи від арабів (які теж активно використовували кінноту) через Іспанію.
Шоси одягали поверх коротких штанів бре, і, під час їзди на коні, два шари тканини терлися один про одного, що було дуже комфортно для вершника. З розвитком обладунків з’явилися і кольчужні панчохи.
Шоси та бре. Штанів лицарі не носили.
А що піхота? Солдат у піхоту в основному набирали із селян чи городян, а ті задовольнялися обмотками для ніг. З середньовіччя до епохи відродження панчохи були предметом гардеробу виключно людей знатного походження, для простолюдина це було дорого.
У той же час у Китаї та Японії шкарпетки були дуже поширеним явищем. Ось тільки на відміну від заходу, на сході шовк був доступніший (хоч і не дешевий), і шкарпетки для заможних людей були шовковими. До речі, їх теж носили з сандалями, тому великий палець так само, як і в античності, був відокремлений від інших.
Навіть винахід в кінці 16-го століття панчішно-в’язальної машини не зробило панчохи доступними для бідняків. Під час Французької революції (через 200 років) повсталі селяни та робітники називали себе “санкюлотами”, тобто людьми, що не носять короткі штани кюлоти, які в свою чергу одягалися разом із панчохами.
Коли придумали шкарпетки
Шкарпетки винайшли по-новому вже у 18-му столітті після того, як з’явилися так звані “кругові в’язальні машини”, на них можна було в’язати вироби у вигляді труби.
Якщо раніше панчохи доводилося зшивати з частин або в’язати вручну, то тепер можна було виготовити одразу і без швів. Трохи пізніше мода зробила черговий виток спіралі, з’явилися панталони довжиною нижче коліна, і панчохи вкоротилися до сучасних гольфів.
І чим довше ставали штани, тим коротші шкарпетки.
Другий етап у винаході шкарпеток почався з появою на них гумки. Це сталося вже в 19-му столітті, до цієї інновації шкарпетки носили зі спеціальними підтяжками, інакше вони спадали б.
Ну і останній винахід — нейлон, яке зробило шкарпетки такими, якими ми знаємо їх зараз, що щільно облягають ногу. Цей матеріал з’явився нещодавно, тільки в 1935 році. Але це точно не кінець змін.
Сучасні шкарпетки
Ніхто не дивує в XXI столітті високотехнологічними тканинами з фантастичними властивостями. Природно, що термошкарпетки з мембранних тканин можна купити вже зараз.
Але є ще сміливіші винаходи та високі технології.
Наприклад, шкарпетки з охолодженням. Тканина спеціальної структури, що охолоджує стопи під час ходьби.
У продажу є навіть розумні шкарпетки з вбудованим мікро чіпом (RFID). З його допомогою можна знайти шкарпетки, що загубилися, підібрати пару або дізнатися історію, наприклад, скільки разів виріб вже побував у пральній машині, і ще багато “корисної” інформації. А деякі виробники навіть оснащують їх екраном, на який приходять оповіщення з телефону.
Втім, про комерційний успіх таких стартапів поки нечутно.
А якщо вам набридло викидати улюблені шкарпетки через те, що в них з’явилися дірки, не біда, адже вже є моделі в яких використовується кевларове волокно (як у бронежилетах), такі точно не порвуться дуже довго.
Звідки прийшло слово “шкарпетки”
Слово шкарпетки в англійську мову прийшло з латині, а в латинь — з грецької. У Стародавньому Римі було взуття під назвою socci у множині або soccus, в єдиному.
Це було м’яке домашнє взуття схоже на сучасні капці, без шнурків і якихось інших кріплень. У Греції теж називалося sukkhos або sykchos.
У староанглійській мові перетворилося на socc а в сучасному на sock. Німецькою мовою носки теж socke.
По-французьки шкарпетки називаються chaussette, і, очевидно, походить від слова “шоси”, суфікс ette — зменшувальний. Укорочені шоси і є шкарпетки. Так само і в італійській мові calzino (шкарпетка) від слова calza (панчоха)
В Іспанії шкарпетка — це calcetín від слова “в’язати” calceta. Вважається, що саме в Іспанії в середні віки вперше почали в’язати панчохи.
У слов’янських мовах все трохи інакше. У польську мову слово “skarpety” (що означає шкарпетка) потрапило з італійського scarpetta (вигляд легкого взуття), а вже з польського до білоруської — шкарпетки та української — також “шкарпетки”.
По болгарськи черапи, а по-сербськи чарапе від турецького çorap, яке, в свою чергу, походить від арабського “гураба”, що означає легкі шкіряні туфлі. Такі туфлі носили у Персії.
У російській мові слово “носки” означає те, що одягається на носок ноги, так само як і в чеській ponožky або словацькою ponožka, а в словенській і того простіше — nogavice. Тобто в цьому випадку жодних запозичень не було.
У результаті маємо два джерела походження слова шкарпетки. В одному шкарпетки походять від легкого взуття аж давніх римлян або не таких давніх середньовічних італійців. В іншому, слово прийшло з Персії, через арабів та турків до східної Європи. Ну і звичайно “нульовий варіант”, як у російській чи чеській, слово вигадали самі.
Так само як і походження слова шкарпетки, походження самого предмета одягу до кінця не ясно. Можливо з Стародавньої Греції, можливо з Персії.
