Чому Річард “Левине серце”

1. Раніше я якось не замислювався, чому Річарда називають “Левине Серце”. Але ось вирішив глибше розібратись в історії та знайшов багато цікавого про англійського короля Річарда Першого (який, до речі, англійської мови не знав). Оскільки він був “першим” Річардом, прізвисько йому не дуже й було потрібне — з ким плутати? Та все ж воно “приклеїлось” і було за що.

Що означає прізвисько Левине Серце?

Вам, мабуть, здається, що Річарда Левине Серце так прозвали за хоробрість. Але ось перший шаблон розбитий — Левине Серце означає “жорстокий”.

Ось що сталося насправді…

Коли Річард під час третього хрестового походу захопив місто Акру, він вирішив отримати викуп за полонених від Салах ад-Діна. Але угода зірвалася, і Річард наказав просто стратити 2700 осіб. Серед них були й жінки, і діти.

Цікаво, що самі араби за цей вчинок прозвали Річарда “Кам’яним Серцем”.

Пізніше, уже після підписання мирного договору з Салах ад-Діном, Річард наказав стратити 2000 знатних мусульманських полонених за те, що Салах ад-Дін не поспішав виконувати всі пункти угоди.

Це найпоширеніша версія походження прізвища Річарда “Левине Серце”. Є й інші.

Наприклад, що прізвисько він здобув ще в юності, коли боровся за трон із родичами та придушував баронські повстання. Або ж за захоплення Мессіни на Сицилії.

Як би там не було, усі сходяться на тому, що Річард був жорстоким, любив і вмів воювати та, до того ж, легко піддавався впливу ззовні. У нього є ще одне прізвисько — “Річард Так і Ні”.

Король із прізвиськом Левине Серце

Втім, за свідченнями істориків, Річард дійсно був хоробрим і рішучими командиром.

Так, під час битви при Яффі король бився проти війська, яке перевищувало його власне вдесятеро, і переміг. Причому переміг як в атаці, так і в обороні.

А ще в хроніках є цікава інформація. Нібито сам Салах ад-Дін (за іншою версією один із командирів) надіслав у подарунок королю Річарду коня (за іншою версією двох), бо вважав, що негарно королю битися пішки.

У битві при Арсуфі Річард не лише грамотно організував рух армії, особисто брав участь у бою, але й швидко змінив тактику, коли госпітальєри кинулися в контратаку, не послухавши наказу короля.

Як би там не було, Річард був і хоробрим, і жорстоким. Сам він це коментував приблизно так: “Хіба ми всі не діти дияволиці?”

Маючи на увазі міфічну фею Мелюзину (пів-жінку, пів-змію, яка, за легендою, є прародителькою графів Анжуйських).