Коли в Англії говорили французською

Англійська мова сьогодні є міжнародною. Якщо хочеш бути успішним — мусиш розмовляти англійською. Це аксіома! Але колись у самій Англії говорили французькою мовою.

Напис на гербі французькою мовою!

Нормандське завоювання Англії

У 11 столітті внаслідок так званого нормандського завоювання Англії герцогом Вільгельмом Нормандським, якого згодом прозвали Завойовником, на Британських островах запанувала “сучасна” феодальна система, імпортована сюди нормандською знаттю.

Звісно, нормани принесли з собою і свою мову — нормандський діалект старофранцузької мови.

До нормандського завоювання в Англії розмовляли давньоанглійською мовою, яка, своєю чергою, має германське походження і була “завезена” внаслідок англосаксонського завоювання острова в 6-му столітті германськими племенами англів і саксів.

Місцеві кельтські племена зберегли свою культуру в Шотландії та Уельсі.

Там і досі подекуди, але дуже рідко, говорять валлійською, шотландською, ірландською чи корнською мовами. Втім, збереженням цих мов займаються на державному рівні, тож, найімовірніше, вони “виживуть”.

Зараз державною мовою Великої Британії (це Англія + Шотландія + Уельс + Північна Ірландія) є англійська. При цьому в Англії офіційна мова та сама, а в Уельсі перевагу має валлійська (спочатку пишуть нею, а потім уже англійською), у Шотландії — так само з гельською, в Ірландії — з ірландською.

Дорожній знак валлійською мовою

І якби ми могли потрапити в минуле, щоб почути, якою мовою говорять в Англії, то, залежно від того, до кого б звернулися (до місцевого британського феодала, приїжджого нормандського чи до селянина), почули б абсолютно різні слова у відповідь.

Але повернімося до появи французької мови в Англії. Перемігши в битві при Гастінгсі завдяки більш професійній армії, лицарській кінноті та лучникам (уявіть, у англійців при Гастінгсі лучників майже не було!), Вільгельм швидко захопив більшу частину Британії і був коронований як Вільгельм Перший.

Землі англосаксонської знаті були передані нормандській знаті.

Французька мова в Англії

У вищих верствах англійського суспільства запанувала французька лицарська культура та французька мова (точніше англо-французька мова). В Англії англо-нормандська стала мовою спілкування при дворі, чиновництва, шкільної освіти та середньовічного “бізнесу”.

Ця ж мова виступає як мова міжнародного спілкування і стає мовою хрестових походів та нових держав хрестоносців. Триста років нове англійське дворянство розмовляло французькою.

І французька мова вплинула на сучасну англійську більше, ніж кельтські мови та англосаксонська.

Цікаво, що назви тварин залишилися англійськими, а їхнє м’ясо стало називатися по-французьки (наприклад, beef — “яловичина”, mutton — “баранина”). Селяни, які вирощували худобу, говорили англійською, а аристократія, яка їла м’ясо, — французькою.

На королівському гербі Великої Британії (гербі британського монарха) досі є напис “Dieu et mon droit” (Бог і моє право, раніше писалося як Dieut et mon droict) французькою мовою. З 14 століття державною мовою стала англійська, але сам указ англійського парламенту був написаний французькою мовою.